Главная | События | Фото | Видео | Живопись | Поэзия | Рассказы | Статьи | Наши песни | Мои песни | Я пою | Гост. книга | Контакты

Рассказы
------------------------

Горнячка
Яблоки в самолете
Стрельба по сигаретам
Первая женщина
Милицейская забота
Мусик
Памирский прижим
Телесные пребывания
Эскадрилья
На улице Пионерской
Хата у космосі
Створення всесвіту
Правила виживання


 
...\ ПРАВИЛА ВИЖИВАННЯ (або: Правила виживання в екстрімі)

ПРАВИЛА ВИЖИВАННЯ в ЕКСТРІМІ (Поради бувалого)

Для школярів 1-15 класів та їх батьків



Що таке екстремальна ситуація?
Це, насамперед, небезпечна ситуація.
А також незвична, неординарна, нова, або - як ще кажуть - неочікувана ситуація.
У такій ситуації ви можете опинитись коли не кожного дня, то, принаймні, один (і останній) раз у своєму житті.

А тому поговоримо про тіло.
Людське тіло - це вам не вода і не пісок.
У тілі людини є маса корисних і взаємозалежних гвинтиків, маховичків, ричажків, пухирців та дірочок. Короче кажучи - внутрішніх органів, які гріють тіло, керують диханням, рухом та обміном речовин у тих самих білкових гвинтиках і маховичках.
Руйнація одного з них може зовсім зупинити ваш механізм, тобто, життя. А тому...

Треба знати можливості (іще кажуть - ресурс, живучість) свого організму.

Отож, памятайте:

Людина може жити
- без світла - усе життя
- без їжі - 30-40 діб
- без води 10-20 діб
- без дихання = 4-5 хвилин (!!!)
- баз надії - може жити, але хіба це життя?
А тому...

Треба знати наперед, які бувають екстремальні ситуації, та як діяти, коли це спричиниться з вами.

1. Ви не знаєте, де ви і куди треба йти

Ця, на перший погляд, проста ситуація, називається втратою орієнтування в просторі.
Наприклад, із лісу, де усі дерева однакові, можна довго виходити і не вийти, якщо задля контролю напрямку руху не зпилювати за собою хоч би по одному стовбуру через кожні 50-100 м (залежить від щільності лісу). Аніж марнувати цінну деревину, краще її фарбувати. Але ж це зовсім не ваша справа. Бо хто ж ходить до лісу з фарбою? Тому зостається вивчити принципи орієнтування у книжці "Поради туристу", яку в різних країнах називають по-різному, а пишуть про одне й те саме - як треба правильно ходити. Не співати або лежати, а саме ходити. Бо це робити треба так, щоб не робити цю справу цілу вічність. Для цього у вас не вистачить часу.

Коротко нагадаю генеральний (це не генеральский, бо ви не генерал і навіть не солдат - я так собі думаю) принцип орієнтування, прийнятний для користування усюди і завжди:

"ІДІТЬ ТУДИ, ЗВІДКИ ПРИЙШЛИ"

Насправді ця геніальна простота не така вже й податлива для втілення в конкретні дії. Бо для для цього треба знати хоча би, куди ти йшов до того моменту, поки не вирішив повертатись. Підлянка (схована від тупого мозку небезпека) виявляється в тому, що людина не контролює - а куди ж вона йде. От просто преться від жаги пертись - і заходить в безвихідь. І це стається саме мимоволі, тобто, за відсутності контролю вашого руху.

Сьогодні ці нотації здаються смішними, бо кожна нормальна дитина знайома з принципом роботи GPS.
Конкретно кожній такій дитині я би надрав дупу і змусив би вчити географію і курс з орієнтування без GPS (що викладається в спецшколах для робітників диверсійної сфери).
Але надерта дупа - це мій план. А зараз ви у лісі, або ще будете у лісі, і хоча й не заблукали ще, так все рівно скоро заблукаєте.

То які є способи повернення, якщо ви без сокири, без фарби, і ви не диверсант?

Якщо згадати міфологію, то приклад богині (?) Аріадни може надихнути вас на збирання мотузок, щоб потім їх розмотувати продовж усього руху ТУДИ, а потім змотувати - замість того, щоб споглядата красу природи.

Замість цього краще мати у своїй голові маленького комп`ютера (SPACER), що слідкуватиме за напрямком і часом вашого пересування у просторі. Цей комп`ютер мусить діяти точнісінько так, як штурман авіалайнера, у якого теж є такий комп`ютер, або може й два, який так само запам`ятовує курс (напрямок) та швидкість літака. Одним словом, мотузку Аріадни треба мати у своїй голові.

2. У вас обмаль їжі (тобто, майже зовсім нема)

Ця страхітлива думка не мусить вас шокувати. Уявіть себе диким котом. Він тех не має їжі. Якщо дикий кіт вам не до вподоби - скажіть собі, що ви вже не голодні, а тим часом - включайте свого спейсера і рухайтесь, рухайтесь!

Між іншим, якщо ви у лісі, та ще й влітку - прикидатися звіром не обов`язково, - можете скористатися нагодою зовсім не миючи рук поїсти малини, суниць, диких яблук чи лісових горіхів. Борони боже їсти гриби! Спейсер від грибів скацапузиться так швидко, що вам уже буде не до руху!

3. Ви зустрілися з дикою твариною

Від зайця заховатись ви не встигнете, бо він сам опинився в екстремальній ситуації. І вам тільки хвоста і покаже.

Найгірше - якщо ця тварина хижак.

Від вовка та кабана слід рятуватися на дереві. Для цього треба мати дерево і вміти на дерево здиратися, але не до самої маківки, бо почнеться зворотній рух "на парашуті". АЛе тим "парашутом" звіра ви не злякаєте.

Для ведмедя ви станете нецікаві, коли прикинитесь сплячим. Головне - треба трохи посопіти, тоді ведмідь ляже поруч і теж засопе. А ви тим часом драпанете від нього.

Динозаври страшенно великі, але дурні. Для них справжня каторга - крутити головою. Тому навколо динозавра треба швидко бігати, поки він не знепритомніє і впаде додолу. Тепер вмикайте свого спейсера і найвищу швидкість руху і тікайте подалі від бридкої потвори!

4. І, нарешті, природні фактори

Природні фактори - це розмаїття видовищних, але з певного моменту ворожих для людини явищ. Причому, сила їх буває такою страшенною, що гинуть навіть спеціально навчені та споряджені за останнім словом техніки рятівники.
Як для початку нашої справи, достатньо хоча би їх перерахувати.
Нагадаю найнебезпечніші:

1. Землетрус
2. Мороз, спека
3. Снігові та селеві лави
4. Вода (шторм, течія, ями, глибина)
5. Круті гірські схили
6. Льодові та камяні обвали
7. Дощ, гроза, блискавка
8. Болото
9. Темнота

Перечитайте ще раз і уявіть усе це разом.
Більшої біди уявити важко. Але не панікуйте. Відразу цього всього не буває.
Але і окремі ці біди від того не стають менш небезпечними.

На закінчення цього розділу нагадаю мудре народне прислів`я:


НЕ ЗНАЄШ БРОДУ - НЕ ЛІЗЬ У ВОДУ



Якщо вам мої нотатки здались корисними -
напишіть у рятувальний комітет пропозицію
про нагородження мене чимось їстивним, бо залишилось усього 39 діб...







Паламарчук Олександр
1996-2016


Гостевая книга

         Арт-Базар - сайты киевских художников  
© Alexander Palamarchuk
2000-2018, Kiev, Ukraine